Інклюзія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії
Інклюзія (від англ. inclusion —
включення) — процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціумі. І насамперед тих,
що мають фізичні чи ментальні порушення[джерело?].
Він передбачає розробку і застосування таких конкретних рішень, які зможуть
дозволити кожній людині рівноправно брати участь в академічному і суспільному
житті. Поняття інклюзії близьке за значенням з поняттям інтеграція та протилежне
до сегрегація.
При інклюзії всі зацікавлені сторони повинні брати активну участь для отримання
бажаного результату.
Зміст поняття
Інклюзія в широкому
соціально-філософському сенсі розуміється як форма буття, спільного життя
звичайних людей і людей з інвалідністю, за чи проти якої виступає суспільство
та його підсистеми (у тому числі інститути освіти), і по відношенню до якої і
ті, й інші члени суспільства мають право вільного вибору
Інклюзія — це
процес реального включення осіб з інвалідністю в активне
суспільне життя і однаковою мірою необхідна для всіх членів суспільства. Інвалідність — це не вирок
долі, це, швидше, такий спосіб життя за обставин, що склалися, який може багато
дати особі з інвалідністю і людям, що оточують її, якщо інвалідність розглядати
в рамках соціальної концепції. Тоді головний сенс процесу інклюзії можна
позначити так: «Всім тут раді!» Або може стати нестерпним щоденним стражданням
для всіх членів суспільства, якщо інвалідність розглядати тільки в рамках
біологічної концепції, коли «Інвалід — людина, яка повністю або частково
позбавлена працездатності унаслідок якої-небудь аномалії, поранення, каліцтва,
хвороби» (С. І. Ожегов).
Істотну різницю між
біологічною і соціальною концепціями суспільство усвідомить
лише тоді, коли матиме в своєму розпорядженні доступну і повну інформацію про
включення осіб з інвалідністю. Не хвороба створює
обмеження діяльності, а умови життя, які може запропонувати суспільство (уряд)
людям з інвалідністю.
Умови рівних
можливостей досяжна лише в тому суспільстві, де інвалідність розглядається
через соціальну концепцію, де відсутня дискримінація осіб з інвалідністю словами і
діями інших людей.
Забезпечення нормальної життєдіяльності людей з
інклюзією
Багато людей, які
потребують інклюзивних технологій, не мають доступу до них. Приклади
незадоволеної глобальної потреби в допоміжних технологіях включають:
·
200 мільйонів людей
зі проблемним зором не мають доступу до допоміжних засобів для слабкого зору.
·
75 мільйонів людей
потребують інвалідного візка, і лише від 5% до 15% тих хто мають доступ до
нього.
·
466 мільйонів людей
у всьому світі відчувають зниження слуху. Виробництво слухових апаратів наразі
задовольняє менше 10% світової потреби.
·
Величезний дефіцит
робочої сили в інклюзивних технологіях: понад 75% країн з низьким рівнем доходу
не мають програм з навчання протезів та ортопедії. Країни з найбільшою
поширеністю захворювань, пов’язаних з інвалідністю, мають тенденцію бути
країнами з найменшим запасом медичних працівників, кваліфікованих у наданні
допоміжних технологій (до 2 фахівців на 10 000 населення).
Відсутність
доступності в країнах з низьким рівнем доходу є головною причиною того, що
люди, які потребують засобів для нормального забезпечення життя, не мають їх.[1]
Видання в галузі
інклюзивної освіти
·
Реалізація
оновленого змісту освіти дітей з особливими потребами: початкова ланка:
Навч.-метод посібник / Н. Б. Адамюк, Л. Є. Андрусишина,
О. О. Базилевська та ін., НАПН Інститут спеціальної педагогіки; за
ред. В. В. Засенка, А. А. Колупаєвої,
Н. О. Макарчук, В. І. Шинкаренко. — Київ, 2014. —
336с.
·
Серія навчальних
матеріалів (тренінгові модулі) / за заг. ред. О. Красюкової-Еннз, Ю. Найди, М.
Сварника, О. Софія. — Українськоканадський проект «Інклюзивна освіта для
дітей з особливими потребами в Україні» — К.: СПДФО Парашин І. С.,
2011. — 248 с.
·
Українсько-канадський
проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Украйні»:
тренінгові модулі: «Соціальної політики». — К., 2011. — 132с.
·
Розвиток політики
інклюзивних шкіл. Інтегроване планування послуг, їх надання тафінансування в
Канаді: посібник / Дж. Блейз, Е. Чорнобой, Ш. Крокер, Е. Страт, О.
Красюкова-Еннз. — К.: ПаливодаА. В., 2012. — 46 с.
·
Огляд ролі
асистентів учителів у канадських школах. Досвід провінцій Манітоба, Нова
Шотландія та Альберта: посібник / Е. Чорнобой, О. Красюкова-Еннз. — К.:
Паливода А. В., 2012. — 32 с.
·
Інклюзивна освіта.
Посібник для батьків: посібник / Анна Креста, Джоана Блейз, Ольга
Красюкова-Еннз. — К., 2012. — 116 с.
·
Інвалідність та
суспільство: навчально-методичний посібник / за заг. редакцією Байди Л. Ю.,
Красюкової-Еннс О. В.. / кол. авторів: Байда Л. Ю., Красюкова-Еннс О. В., Буров
С. Ю., Азін В. О., Грибальський Я. В., Найда Ю. М. — К., 2012. — 216
с.
·
Українсько-канадський
проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Украйні»:
тренінгові модулі: "Вступ до питань «інвалідності». — К.,
2011. — 132с.
·
Архітектурна доступність
шкіл: навч.-метод. посіб. / за заг. ред. Байди Л. Ю.,
О. В. Красюкова-Еннс; колек. авторів: Азін В. О., Грибальський Я. В.,
Байда Л. Ю., Красикова-Еннс О. В. — К., 2012. — 88 с.
·
Особливі діти в
закладі і соціальному середовищі: О. В. Гаврилов Навчальний
посібник. — Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2009. — 308 с.
·
Інклюзивна освіта:
стан і перспективи розвитку в Україні: Науково-методич. зб. до Всеукр.
науково-практич. конференції в рамках реалізації проекту «Створення ресурсних
центрів для батьків дітей з особливими освітніми потребами» за підтримки
програми IBPP — TACIS Європейської комісії /За ред.: Засенка В. В.— докт.
пед. наук, член-кор. АПН України, заст. дир-ра Ін-ту спец. педагогіки АПН
України; Софій Н. З. — дир-ра Всеукр. фонду «Крок за кроком» / Всеукр.
Фонд «Крок за кроком». — К.: ФО-П Придатченко П. М., 2007. — 180 с.
·
Інклюзивна школа:
особливості організації та управління: Навчально-методичний посібник / Кол.
авторів: Колупаєва А. А., Софій Н. З., Найда Ю. М. та ін. За заг. ред.
Даниленко Л. І., — К.: 2007. — 128 с.
·
Елена Олейник.
Разные возможности — равные права.— Родительский клуб, № 3(4), 2010.—
С. 8-9.
Посилання
Немає коментарів:
Дописати коментар